9 найкращих та 9 найгірших країн для жінок у 2023 році

Найкраща країна для жінок у 2023 - це Швеція.

Рейтинг найкращих країн для жінок було складено Movehub на основі аналізу даних від Pew, World Values Survey, рейтингу Всесвітнього економічного форуму та Індексу гендерної рівності.

Окрім показника гендерної рівності також враховувались дані щодо расової дискримінації та свобод ЛГБТ-спільноти.

1. Швеція

2. Нідерланди

3. Канада

4. Німеччина

5. Франція

6. Іспанія

7. Великобританія

8. Норвегія

9. Нова Зеландія

1. Швеція

Ця скандинавська країна поза конкуренцією, коли йдеться про гендерну рівність.

За даними Pew, 96% шведів вважають, що гендерна рівність дуже важлива. Країна також увійшла до першої четвірки у відповідних рейтингах Всесвітнього економічного форуму та Організації Об’єднаних Націй і посіла перше місце в Індексі гендерної рівності Європейського Союзу.

Країна постійно докладає зусиль для усунення дискримінації та забезпечення рівності.

Як зазначає уряд на своїй сторінці, присвяченій гендерній рівності: «Швеція вірить, що жінки та чоловіки повинні мати однакові повноваження формувати суспільство та власне життя».

Як і у випадку зі Швецією, Нідерланди пишаються тим, наскільки далеко вони просунулися в питанні гендерної рівності, водночас відзначаючи в урядових звітах, що попереду ще багато роботи 

Прем’єр-міністр Марк Рютте заявив, що «гендерна рівність забезпечує основу для стабільності та економічного процвітання».

Повна гендерна рівність тепер неминуча в Нідерландах – принаймні згідно з 90% опитаних Pew.

Цей показник був вищим, ніж у будь-якій іншій 33 країні, яка брала участь в опитуванні, що свідчить про те, що наполеглива праця голландських активістів і лідерів окупається.

Канада трохи відстає від деяких інших держав у питанні гендерної рівності, але бажання покращуватись є: 90% канадців вважають, що дуже важливо, щоб жінки мали такі ж права, що й чоловіки.

За трьома джерелами даних щодо рівності ЛГБТ-спільноти Канада завжди серед лідерів, а урядовий сайт «Жінки та гендерна рівність» наголошує на меті рівності щодо «статі, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності чи самовираження».

Впродовж останніх десятиліть Німеччина наполегливо працювала над створенням справедливішого суспільства.

У 2020 році Німеччина також розпочала реалізацію державної програми, аби зменшити гендерний розрив в оплаті праці та залучити більше жінок до керівних посад.

І лише 1,2% опитаних німців вважають, що чоловіки є кращими політичними лідерами, ніж жінки – це найнижчий відсоток серед усіх країн.

Франція показує незмінно відмінні результати, коли справа доходить до питання, як країна бачить жінок і ставиться до них.

З 2012 року в уряді Франції працює департамент, присвячений гендерній рівності.

Крім того, у 2019 році уряд прийняв низку законів, які зобов’язували компанії, що мають щонайменше 50 працівників, усунути гендерну різницю в оплаті праці.

З 2010 року відсоток людей в Іспанії, які визнають, що чоловіки живуть краще, ніж жінки, зріс з 45% до 64%, що свідчить про те, що країна визнала свої недоліки.

У 2020 році у королівстві були прийняті закони, спрямовані на подальше зменшення дискримінації та різниці в оплаті праці.

Міністр рівності Іспанії Ірене Монтеро заявила, що це законодавство є «ще одним кроком до подолання гендерного розриву, який існує в суспільстві».Нещодавно Woman Power розповідала про те, що міністерство рівності Іспанії запустило додаток, який відстежуватиме скільки хатньої роботи виконують чоловіки.

Закон про рівність 2010 року вийшов за рамки статутів Європейського Союзу, щоб гарантувати, що люди у Великій Британії захищені від дискримінації за ознакою статі (це включає представників трансспільноти, а також вагітність чи материнство), сексуальності, раси, релігії та інвалідності.

Коли справа доходить до гендерної рівності, лише Канада та Швеція мають вищий відсоток людей, які вважають її дуже важливою, аніж Велика Британія.

Велика Британія має найбільшу частку людей, які виступають за різноманітність у Європі, і з 2020 року тут дозволені одностатеві шлюби в усіх частинах країни, включаючи Північну Ірландію.

Попри те, що Brexit підсвітив деякі расові та ксенофобні настрої, Велика Британія залишається одним із найкращих місць у світі для того, щоб бути жінкою.

Країна не залишає трійку лідерів у звіті Всесвітнього економічного форуму Global Gender Gap Report з моменту дебюту дослідження у 2006 році, близько 95% громадян вірять у гендерну рівність, а виборці Норвегії пишаються тим, що обирають жінок.

Жінки займають 41% місць у парламенті Норвегії – на одну п’яту більше, ніж у Великій Британії.

Нову Зеландію з 2017-го по лютий 2023-го очолювала одна з найпопулярніших прем’єр-міністрів світу Джасінда Ардерн. У 2020 році в країні було ухвалено Закон про рівну оплату праці.

Закон гарантує, що жінки, які працюють у галузях, де домінують жінки, отримують таку ж платню, як і чоловіки, які працюють у не менш цінних галузях, де домінують чоловіки.

Лише 1,6% жителів Нової Зеландії не бажали б мати за сусіда людину з іншою релігією – це найнижчий показник серед усіх країн – і Нова Зеландія поступається у своїй толерантності лише Бразилії, коли йдеться про те, щоб мати сусіда іншої раси.

І, як не дивно, лише 1,3% новозеландців вважають, що чоловіки є кращими політичними лідерами, ніж жінки.

У списку переважають бідні країни Африки та Азії з сумною колоніальною історією – і це не випадково.

1. Ємен

2. Чад

3. Папуа Нова Гвінея

4. Ірак

5. Пакистан

6. Сирія

7. Центральноафриканська Республіка

8. Демократична Республіка Конго

9. Малі