Жінки, які гинуть за Україну. Історія однієї Блискавки

Ярослава Тюпка

Українська журналістка, редакторка, дипломований психолог

У журналістиці з юних років. З 19 років працювала на міському телебаченні в Сумах. Була відеоредактором і кореспондентом у ділових та розважальних медіа, кореспонденткою рубрики «Київ» на сайті Апостроф. Полоністка, вільно володію польською мовою.

3 серпня 2023 року у боях з Росією за Україну загинула 34-річна дівчина - не дівчина, а ціла планета. І таких неймовірних воїнок на фронті гине, на жаль, багато. Розповідаємо про одну з них. Яскраву, красиву, самобутню.

Її родичі та сумські знайомі знали її як Дашу Філіп’єву, близькі друзі, військові побратими,- як Блискавку (Молнію) рольова та інтернет-спільнота охрестили її Ariana von Stahl.

Рудоволоса красуня з неймовірною спритністю, вогнем в очах та в руках, медик Інтернаціонального легіону ЗСУ - стала тією самою блискавкою, що віднині грізно нищитиме ворога з небес.

фото: https://www.facebook.com/ariana.von.stahl/

Блискавка. Початок

Місто Суми, 1988 рік. 29 серпня у родині майстрів спорту з легкої атлетики Сергія та Надії Філіп’євих народжується маленька валькірія. За кілька десятків років вона стане тією самою Молнією, яка нещадно нищитиме кожного, хто осмілився з війною прийти на її кохану Україну.

фото: https://www.facebook.com/ariana.von.stahl/

А ким ще вона могла стати? Її мама - чемпіонка з бігу на 100 і 200 метрів. Тато брав участь в юнацькому чемпіонаті Європи у складі збірної СРСР. Мала Даша не успадкувала від батьків любові до легкої атлетики, але натомість батьківської спритності, швидкості реакції та впертості їй не бракувало. 

Руда і веснянкувата дівчинка тішила своєю присутністю всю сумську легкоатлетичну тусовку, до якого належали й мої батьки. Тому з Дашею я познайомилась із раннього дитинства. Дуже раннього. Здається, із 3-річного віку. 

Моє перше враження про Дашу: 

Жвава, енергійна, навіть - гіперактивна. Її раптові перепади настрою були для мене дивними, дикими й навіть дратували. Ось вона сповнена ентузіазму і прагнення володіння усією пісочницею, а за хвилю вже заходиться від плачу та істерики, кидається дитячою лопаткою, і її мамі насилу вдається її заспокоїти. А іноді не вдається, і батькам доводилось силоміць вивозити дитину з дитячого майданчика (якщо бути точним - зі стадіону "Авангард", де тусили наші батьки).

Підлітковий вік. "Правильний" гот із музичними здібностями

Потім стежки наших батьків розійшлись, згодом я дізналась, що батьки Даші розлучились. 

“То була правильна дитина у неправильних батьків… Не дозволяла говорити сумським суржиком, пити горілку, курити цигарки... Дівчинка годинами просиджувала за комп‘ютером і товстелезними недитячими книжками… 

Потім з‘ясувалось, що у дівчинки музичні здібності й бабуся профінансувала заняття вокалом. Ви чули, як Даша співала?! “ - так пише про дівчину її хрещена мама. 

Згодом, уже в шкільному віці, я дізналась, що Даша стала готом. Причому таким - вікторіанського стилю, у середньовічних мереживних сукнях, із важким насиченим вампірським мейк-апом. Також бачила її з гітарою за плечима…

Справедливості заради скажу, що в сумській Олександрівській гімназії, де навчалась дівчинка, важко було не бути неформалом, особливо в ті часи. Там ним був кожен другий…

У гімназії Даша опанувала англійську, німецьку, латинь і навіть самотужки вивчила італійську. Вищу освіту здобула в Сумському державному університеті за спеціальністю технічний переклад. 

Валькірія, яка рвалась до бою

Якось згодом я випадково побачила Дашу у такій же вікторіанській сукні і дізналась, що вона рольовик. 

* Рольова гра, або RPG (role-playing game) — гра розважального характеру, в якій учасники - рольовики - відтворюють певні конкретні ролі та колективно створюють історію або діють відповідно до вже готових ролей із фантастичних або міфічних творів. Жива рольова гра відбувається як костюмоване дійство. 

фото: https://www.facebook.com/ariana.von.stahl/

Дівчина захоплювалась скандинавською міфологією. Її прозвали "валькірією" - це войовничі діви, які беруть участь в розподілі перемог і смертей в битвах, помічниці Одіна (верховного бога). Товариші по рольових іграх були захоплені її шаленим стилем гри та блискавичною реакцією - звідти й позивний. 

А вже під час повномасштабної війни моя мама повідомила, що Даша служить в ЗСУ.

фото: https://www.facebook.com/ariana.von.stahl/

Я була вражена і здивована - адже мені вона запам’яталась ексцентричною вередливою дитиною… А вона прагнула захищати людей. 

Виявилось, до лав ЗСУ дівчина пішла ще у 2019 році. Даша служила спочатку в 24 королівській бригаді. З початком війни закінчився контракт, і вона брала участь в обороні Києва. Потім її мобілізували - Дар'я потрапила до інтернаціонального легіону, а взимку цього року перевелась до 46-ї бригади десантно-штурмових військ (ДШВ) Збройних Сил України.

"Друзі прагнуть на могилі встановити прапор її бригади і маруновий берет, який вона мала честь носить, - інформує Ніна Попова, Дашина хрещена мати.

З самого початку Даша хотіла бути парамедиком - адже в медицині працювали і бабуся, і тітка дівчинки. 

Не злічити скільки бійців Блискака витягла з лап смерті... Одного разу її медичний евак (евакуаційний транспорт) підірвався на ворожій міні. 

"Всі , хто був у її еваку вижили! Всі! В її стрічці є фото, в що перетворилась її улюблена машинка після протитанкової міни, - розповідає Ніна Попова. - Замість 2 годин стабілізації накладеними турнікетами вона протрималась 6 годин. До двох поранених раніше додався ще водій і помічник-парамедик із Естонії. А ти?- запитую. А я, каже, нарешті попала в нормальний душ і змогла помити волосся".

Дівчина з реакцією блискавки понад усе рвалась на фронт і страшенно нудилась, коли мусила перечікувати. Бо просто не може сидіти, коли десь тривають бої.

"Нескінченно довгі тижні, безчасся і безглуздість. Так і живу в очікуванні подальшого розвитку подій. Це гірше будь-якого пекла для мене" - написала Даша в очікуванні ротації, сидячи в порожньому Харкові наприкінці 2022 року.

За заслуги перед Україною її нагородили почесним нагрудним знаком "Сталевий хрест".

Сталевий хрест — відзнака Головнокомандувача Збройних сил України, почесний нагрудний знак. Нею нагороджуються військовослужбовці ЗСУ, які відзначилися вправним командуванням.

Принцеса-воїн. Кілька штрихів про Блискавку у фото

1. Обирала красивий і модний одяг і взагалі мала бездоганний смак. Навіть військове вбрання підбирала з особливою ретельністю.

фото https://www.instagram.com/ariana_von_stahl/

2. Коли не носила військову форму - виглядала як справжнісінька принцеса. Обожнювала, зокрема, вечірні сукні.

фото https://www.instagram.com/ariana_von_stahl/

3. Любила яскравий макіяж. Взагалі часто виглядала як витвір мистецтва візажиста-генія.

фото https://www.instagram.com/ariana_von_stahl/

4. Мала значну кількість косметики вдома і дзеркало як у голлівудських зірок.

фото https://www.instagram.com/ariana_von_stahl/

5. Обожнювала танцювати

фото https://www.instagram.com/ariana_von_stahl/

6. Ліпила бельгійські вафлі та різдвяні пряники. 

фото https://www.instagram.com/ariana_von_stahl/

7. Та й взагалі любила смачну їжу. А ще була веганом усе своє свідоме життя.

фото https://www.instagram.com/ariana_von_stahl/

8. Захоплювалась Гаррі Поттером і була справжнім гріфіндорцем.

фото https://www.instagram.com/ariana_von_stahl/

9. Слухала Evanescence та Within Temptation. Особливо восени.

10. Червоно-чорний прапор був для неї особливо важливим. Про це вона сама зізналась у соцмережі 

"Кажуть, я ходжу як живе втілення нашого прапора Національної Гідності.

І я завжди була більше про червоно-чорний прапор, а не жовто-блакитний".

фото https://www.instagram.com/ariana_von_stahl/

Загалом про захоплення Блискавки можна говорити нескінченно: що обожнювала котів, вино, каву та карти таро. Та й чимало іншого. Людей, Київ, Харків, своє рідне місто Суми, цілу Україну, атмосферні фото, парфуми, зустрічі з друзями, плюшеві піжами...

Що про неї говорять близькі, друзі та побратими?

"Твоя стихія ВОГОНЬ і НЕБО!... Тепер я знаю, ти точно МОЛНІЯ і спалиш ті мости й ті міста к х@ям! "

"Одного разу я був свідком, як Арі приїхала у відпустку, по формі, влітку. Розпарена, втомлена, але з посмішкою та жартами вона одразу заповнила собою та речами немалий коридор, скинула берці, щезла у ванній, а потім, через пів години, вже сиділа на кухні у мʼяких тапках та шовковому халаті. У ту мить ніколи не сказав би що ця людина - воїн".

"Вона була тим самим сталевим лезом, огорнутим шовком".

"Історія Арі - це історія щирості."

"Ти заповнювала весь простір собою. Запахом духів, кави і сирної піци, а ще вином, розмовами та історіями."

"Є люди про яких не можливо ні за яких обставин сказати "спочивай з миром". Занадто багато вогню, енергії, яскравості."

"Ніхто не зна, хто забирає валькірій з поля бою?"

"Коли я тільки увійшла у Рольовий Рух, Ariana von Stahl вразила мене своєю натхненною грою. Вона була тією людиною, з якою хотілось бути поряд… Але Вальхалла призвала свою Валькірію.."

"Вона перемогла військову бюрократію та виривала в смерті кожного підопічного. Менше всього на світі "спочивати" та "мир" - це про Блискавку."

"Вона буде поруч кожної грози, десь на недосяжні висоті, недосяжні, поки ти сам щось не зробиш, щоб туди дістатися. От уж точно хто може вдарити по кримському мосту".

Від себе, авторки цих рядків скажу: я знала Дашу, але не знала Блискавки. На жаль. До моменту написання цієї статті. 

Натомість зараз Ariana von Stahl - одна з тих, хто неабияк мене надихає. Впевнена, що як і всіх, хто її знає.  Ця харизматична й дещо шалено дівчина з осяйною посмішкою - з усіма нами.

Support Us