Психологічна студія «Взаємодія»
Більшість звернень, з якими пари приходять в терапію, можна групувати у три типи запитів:
- налагодити стосунки
- розібратися, що відбувається
- в адекватний спосіб припинити стосунки
Переважно, саме подібні питання я ставлю на першій зустрічі, і потім періодично нагадую про них знову і знову, щоб учасники процесу - і я в тому числі могли побачити, чи щось змінилося. Коротко розповім про кожен із них.
«Налагодження стосунків» передбачає, що в них щось пішло не так. І тут може бути багато причин, та більшість із них можна звести до порушення комунікації. — Ми що не вміємо говорити?!— спитаєте ви. Та тут історія дещо ускладнюються. Переважно, до віку, в якому люди формують пари, говорити якось навчаються всі, а от хто вміє слухати?! Тому завданням терапії/парного консультування в цій ситуації є повернути партнерів один до одного і забезпечити умови, в яких вони навчаться чути однеодного і домовлятися про прийнятні для обох умови спільного та окремого перебування.
«Розібратися, що відбувається» і чого хоче кожен з партнерів. Переважно двоє людей можуть домовитися про те, як їм взаємодіяти. Проте часто учасників цих стосунків між двома людьми може бути більше, хоча це неочевидно, і ці учасники прямо чи опосередковано, явно чи приховано впливають на стосунки між цими двома — потенційними клієнтами. Наведу приклади:
- народження дітей;
- поява домашніх улюбленців;
- карʼєра одного або обох партнерів;
- компанії друзів чи близькі сиблінги, хобі;
- особистісні особливості та звички кожного з партнерів;
- «третій не(закреслено) зайвий»
- проживання парою зради, відновлення довіри(або ні).
- батьки :) або моделі поведінки у батьківських сімʼях; «А в мами борщ був червоніший»
Коли двоє закохуються, здається, що все це не має жодного значення, що любов подолає все. Та процитую назву книги одного з популярних авторів — «Однієї любові не достатньо». Коли спадає омана захоплення, навіяна гормонами першого періоду стосунків, приходить здивування — «Хто ти взагалі такий/така?», і розчарування — «Я полюбив/ла іншу людину …:( ». Терапія допомагає створити середовище, щоб виявити частину айсберга під поверхнею води — і тоді вирішити, як рухатись — разом чи окремо. «Припинити стосунки» — здавалося б, навіщо терапія, якщо це кінець. Та не завжди припинення стосунків як життєвих партнерів — це поривання всіх контактів. Іноді це неможливо. Якщо стосунки тривали понад два роки, їх розрив сприймається як втрата, що потребує горювання. Це дуже емоційно переповнюючий складний стан, в якому іноді важко знайти раціональне зерно. Двоє перестають бути життєвими партнерами, перестають ділити спільний побут і час. Проте, буває, що в цих двох залишаються інші ролі чи зобовʼязання, через які їм доводиться бачитися, спілкуватися. А емоційний шлейф від горювання заважає це робити в спокійний спосіб і позначається на інших оточуючих. Наприклад, - в пари є спільні діти - спільне майно чи бізнес - спільні зобов’язання - спільні домашні улюбленці, до яких є емоційна привʼязка в обох партнерів. Тоді терапевт виступає модератором і допомагає в прийнятний спосіб відреагувати емоції та налагодити комунікацію з нових ролей. І на останок, у фокусі уваги парної терапії є стосунок між двома, взаємодія, а для стосунку потрібні двоє.
